Ми знайшли нових друзів - Сашка та Віку

За час останньої поїздки нашого екіпажу в АТО, ми знайшли нових друзів - Сашка та Віку. Їхня історія - це історія кохання, смерті, відчаю та життя. Я приклоняюся перед їхньою мужністю та непохитною вірою. Я заздрю їхній відвертості та життєлюбству. Саша під час трагічного випадку втратив руку та ногу, але знайшов в собі сили жити і не покинув надії кохати. Дотепний та ерудований, з чудовим почуттям гумору, він шукав ЇЇ - і знайшов Вікторію. Незвичайну розумницю, яка випрмінює світло, розсудливу красуню з сумними очима та м'якою посмішкою. Разом вони на газельці розвозили бійцям допомогу, та одного рокового дня виїхали на ворожий блок-пост. Дев'яносто три дні вони провили в полоні, не бачючи один одного. Жах, приниження та межа втрати віри їх не зламали. Вони змогли залишитись людьми, та Українцями, навіть в полоні. Людьми - на яких тримається цей паскудний світ. І вони знову продовжують допомогати нашим воїнам. Бо війна на їх землі триває. Звільнили їх волею випадку, та виходячи з полону, вони зуміли забрати Український прапор, що лежав на підлозі в грачовському кабінеті. Слава, сильним духом! Слава, незламним Українцям! Любимо Вас, Саша та Віка!